Родовід миколаївських Степаників ч.1

     Про трансформацію свого прізвища викладено тут. Але якою є історія мого роду Степаників? Коли і звідки вони з’явилися в Миколаївці та чому згодом опинились в Еразмівці(нині – майже зникле село Гарасимівка Калинівського району, що неподалік залізничної станціі Голендри)? Та й власне чому я знаю свого діда як Станіслава Францовича, а його рідного брата – як Володимира Івановича? На ці запитання довгий час не мав відповіді. Все що знав, грунтувалося лише на споминах батька та моєї вже покійної бабусі Єлисавети. З родинних документів діда є лише медична довідка з госпіталю та кілька фото. Усе інше або забрав НКВС під час арешту прадіда в 1938 р. або згоріло у вогні в 1944 р. Бажання дізнатися більше про свою родину, про рід Степаників та про голендерських чехів в цілому спонукали до пошуків по всім напрямкам, результати яких публікую в матеріалах цього блогу 😉. 

    Насамперед зазначу, що з чеським періодом колонії Голендр пов’язана історія ДВОХ родів з прізвищем Штепанек – рід Франца Штепанка та рід Яна Штепанка. З метричних книг чеських архівів вдалось встановити, що Франц та Ян, якщо і були родичами, то дуже й дуже далекими (максимум – це чотириюрідні брати). Більше того, аналізуючи записи церковних метричних книг 1875-1910 рр. я не знайшов свідчень взаємного родичання цих родин: жодного разу одні в других не були хрещеними батьками, весільними свідками і т.п. На нинішньому етапі досліджень схиляюсь до думки, що це просто окремі роди з однаковим прізвищем. Свій родовід пов'язую з родом Франца Штепанка.

Чеське походження родин Штепанків

     Ян(Іван) Штепанек(Ján Štěpánek), в Всеросійському перепису 1897 року – «Иван Иосифов Штепанек» - народився 23 липня 1834 року в селі Лукавіце поблизу містечка Жамберк(o.Lukavice, Žamberk). Батьки: Йозеф Штепанек(Josef Štěpánek), дрібний землевласник, та Ельжбета(Alžbeta), дочка Петера Гофмана (Peter Hofmann), обоє родом з Лукавіц.

      Франц Штепанек(František Štěpánek), в Всеросійському перепису 1897 року – «Франц Игнатьев Штепанек» -  народився 9 вересня 1842 року в селі Пршім, нині частина села Яворніце, поблизу міста Ріхнов над Кнєжноу (Přím,č. o., o. Javornice, Rychnov nad Kněžnou). Батьки: Ігнац Штепанек(Ignác Štěpánek), дрібний землевласник з Пршіму, та Йозефа, дочка Франтішка Єдлічки(František Jedličеk), селянина з Пєчіна (Pěčín, okr. Rychnov nad Kněžnou).

      Якщо позначити вказані населені пункти на сучасній карті Чехії, то виявиться, що обидві родини мешкали недалеко один від одного, і вони з тієї ж місцевості, звідки прибула більшість голендерських чехів в 1874 р.

    Ян Штепанек одружився 10 липня 1857 р. з Анною, 1834 р.н., дочкою Яна Барнета(Ján Bárnet), колишнього землевласника з Лукавіц. Подружжя мало окремий будинок і невелику ділянку землі в Лукавіце. Відомо про народження в цьому ж селі дітей – Анни 28.09.1865 р.,  Яна 16.06.1870 р. та Целилії(Cecilie) 16.11.1875 р. 

 Франц Штепанек відбував військову повинність в австрійському війську. Одружився в 1869 році з Францишкою, 1846 р.н., дочкою Франтішека Востржебала (František Vostřebal), селянина села Ровне (нині – частина села Добре в окрузі Ріхнов над Кнєжноу)  (Rovné - č. o., o. Dobré, okr. Rychnov nad Kněžnou). Мав будинок та земельну ділянку в селі Длоуга Вес (нині – частина міста Ріхнов над Кнєжноу) (Dlouhá Ves, část okresního města Rychnov nad Kněžnou). Відомо про народження сина Франтішека 27.05.1872 р. 

    Обидві родини прибули з Чехії до Росії разом з дітьми, що згадані вище. Оскільки документів, засвідчуючих власне переїзд цих сімейств до Голендр, поки що не вдалося знайти, то ймовірно склад цих родин був більшим. Тут перераховані лише члени сімейств, які в подальшому згадувались в архівних документах дорадянського періоду.

Рід Яна Штепанка 

    Інформації про родину Івана(Яна) Штепанка в період її перебування в Голендрах, на жаль, небагато. Родина прибула в 1877 році, тобто через кілька років після того, як земля колонії вже була куплена та розподілена між її новими власниками. Щонайменше до 1898 року родина проживала в межах колонії.  Очевидно Іван з самого початку планував займатися більше ремеслом, ніж землеробством. В Всеросійському перепису 1897 року він зазначений як «майстер-каменяр», його дружина займалася ткацтвом, а син Іван Іванович – ковальством, яке ймовірно дісталось йому від батька. Через відсутність власної землі російське підданство Іван Штепанек міг отримати лише по стандартній процедурі, і це відбулося в 1885 році. Його син Іван Іванович теж мав проблеми з отриманням громадянства, про які згадувалось тут. Австрійський документ батька, в якому був записаний Іван, був вилучений, а з необхідних документів у сина була тільки метрика, і до того ж він залишався римокатоликом. Станом на 1893 рік йому вдалось отримати лише свідоцтво «на водворение».

Фрагмент клопотання сина Івана Івановича Штепанека про «водворение в России», 1893 р.

   Перепис 1897 року засвідчив, що 62-річний Ян з дружиною Анною на цей момент проживали на хуторі поблизу села Михайлин, орендуючи землю у нащадків михайлинецького селянина Гіона. З перепису ж відомо, що у подружжя вже тут народилася ще одна дочка Марія 1886 р.н. Станом на 1897 р. син Іван Іванович має будинок і кузню в Миколаївці, де і проживає разом з сестрою Анною. Дочка Цецилія працює кухаркою в родині Емануіла Долечека.  

  25 січня 1898 р. дочка Анна бере шлюб з 28-річним Іваном Стефановичем Кліоцковським з Самгородка, а 17 травня того ж року син Іван одружився з Анною Йосифівною Сухомел (народилася 03.07.1878 в Голендрах).

  І це все… В метричних книгах Юзефівки та Самгородка більш пізнього періоду згадок про членів цієї родини майже немає. Ймовірно, ще в 1900-их роках родина покинула Миколаївку, хоча не виключаю, що це вже відбулось в післяреволюційний час.

   Є запис про народження 08.03.1899 р. Юзефи Кліоцковської, де її батьки Іван Кліоцковський та Анна Штепанек зазначені вже як селяни Махнівської волості. Також відомо, що Анна Кліоцковська(Штепанек) померла 02.01.1919.

    Відносно сім'ї сина Івана з метричних книг Самгородецького костьолу відомо лише про народження одного  сина Георгія 20 липня 1911 року. Про Георгія дещо вдалося знайти в відкритих архівах Міністерства оборони РФ (він загинув під час Другої світової війни):

В документі вказано його батька – Івана Івановича Штепанека, який в 1945 р. проживав в с.Стара Прилука поблизу Турбова (нині - Липовецький район Вінницької області). 

Рід Франца Штепанка

 <далі буде...>